Репозиторій ВТЕІ
id: 25669
Назва: Антропонімікон художнього твору як вияв наративного плану автора
Автори: Терещенко Л. Я.
Ключові слова: А. Мердок, літературні антропоніми, модель подвійної комунікації в художній літературі, наратор, промовисті імена
Дата публікації: 2020-12-22 10:40:02
Останні зміни: 2020-12-22 10:40:02
Рік видання: 2020
Аннотація: У статті досліджено особливості наративної функції власних імен у художньому тексті. Ми підтримуємо модель подвійної комунікації в художній літературі В. Шмідта і стверджуємо, що читач бере участь у двох комунікативних актах з оповідачем та автором тексту. Спілкування читача з автором залучає конкретних автора та адресата, які споглядають вигаданий світ. Всередині цього вигаданого світу відбувається діалог читача з оповідачем, в наративі котрого представлено переказаний світ (як частина вигаданого світу). Цей подвійний діалог дає змогу читачеві розглянути наратив із двох точок зору (автора та оповідача) та сприйняти себе як учасника обох комунікативних актів. Отже, літературне пізнання по суті передбачає збір та інтерпретацію даних з обох планів, а також їх скрупульозне порівняння та пошук правдоподібних пояснень у випадку розбіжностей. Складні взаємозв’язки між обома наративними планами можна з’ясувати, проаналізувавши промовисті та прецедентні імена, залучені автором. Ми ілюструємо свої висновки на основі роману А. Мердок «Дитя слова». Авторка майстерно скористалася неоднозначним трактуванням етимології антропонімів, досягнувши одночасно кількох ефектів: вони вказують на домінуючі риси особистості (іноді безпосередньо, але часто у формі антитези), вказують на ставлення автора або оповідача до героїв і, зрештою, привертають увагу читача до релігійних та філософських роздумів, тим самим розкриваючи світоглядні погляди авторки. До прикладу, Christopher всупереч своєму імені є буддистом і символізує єдність двох великих світових релігій – християнства та буддизму; Arthur Fisch (в якого «сильне» «героїчне» ім’я та «слабке» прізвище) символізує протиставлення точок зору автора та головного героя щодо рис особистості цього персонажа. Навіть деякі персонажі другорядного плану отримують імена, що підкреслюють їхні пороки (Witcher, Farbottom) або зовнішній вигляд (Bisset) тощо. Художня цінність роману «Дитя слова» полягає, насамперед, у різносторонніх поглядах, які читачі можуть сформувати завдяки участі в мовній, художній та інтелектуальній грі, яку пропонує авторка.
URI: http://ir.vtei.edu.ua/card.php?id=25669
Тип видання: Стаття у наукових фахових виданнях України
Видавництво: Вісник Запорізького національного університету. 2020. № 1 (ІІ). С. 160-166
Розташовується в колекціях: Статті/ Видання інших установ/
Ким внесений: Адміністратор
Файл : 25669.pdf Розмір : 1447264 байт Формат : Adobe PDF Доступ : Загально доступний

Збільшити