| Аннотація: | Робота присвячена дослідженню нової лексики сучасної англійської мови останніх десятиліть XXI століття та виконана в рамках антропоцентричної наукової парадигми, що вивчає мову в тісному зв’язку із суб’єктом пізнання, людиною. Вибір часового зрізу обумовлений тим, що саме у зазначений проміжок часу під впливом екстралінгвістичних факторів, і, зокрема, глобалізаційних процесів та науково-технічного прогресу, поширення вірусів та пандемій у багатьох національних мовах спостерігається «неологічний вибух», або масове збільшення кількості неологізмів. У подібні перехідні періоди соціальної та культурної еволюції очевидною є необхідність проводити комплексні міждисциплінарні дослідження проблеми мовних змін, які дозволять встановити основні тенденції у розвитку мовної системи, динаміку суспільних перетворень, відображену в мові, кількість та характер нових іншомовних запозичень, стан екології мови та інші аспекти. В основу типології мовних новоутворень, представленої в цьому дослідженні, були покладені такі ознаки, як спосіб входження мовної одиниці в мову, належність мовлення – мови, тривалість існування, походження та сфера вживання. Проаналізовані понятійні сфери, в яких було виявлено велику кількість нових слів, виражають категорії культури характерні для конкретного часового відрізку та мовної спільності. Було встановлено, що в англійській мові найбільш неологічно виражені соціальна, медична, політична сфери та сфера інформаційних технологій та економіки. Однак семантична наповненість неологізмів у цих сферах, а отже, категоризація культурного простору відрізняється. Дана класифікація дозволила встановити, що до категорій неологізмів, що мають найбільш яскраво виражену національно-культурну маркованість, відносяться семантичні неологізми (нові слова, що отримали в процесі свого розвитку додаткові лексико-семантичні варіанти і володіють соціокультурними конотаціями), лексичні неологізми, які можуть бути як універсальними реаліями, так і специфічними для однієї культури, і навіть фразеологічними неологізмами, внаслідок ідіоматичного характеру їх значення. |
|---|