| Аннотація: | Стаття присвячена дослідженню особливостей поліфонічної організації роману «Хмарний атлас» Девіда Мітчелла крізь призму функціонування емотивних прикметників. У центрі уваги перебуває аналіз емотивної лексики як одного з ключових мовних маркерів багатоголосся у постмодерному художньому тексті. Поліфонія трактується дослідниками як спосіб співіснування рівноправних голосів, ідеологій та мовленнєвих стратегій у межах єдиного художнього простору. Саме поліфонія та гетероглосія забезпечують мовну й жанрову неоднорідність роману. Матеріалом дослідження став повний текст роману «Хмарний атлас», на основі якого було сформовано корпуси текстів відповідно до шести сюжетних ліній твору, кожна з яких представлена іншим наратором. За допомогою функцій корпусного менеджера LancsBox було здійснено суцільну вибірку прикметників та визначено емотивні лексеми з частотою вживання понад п’ять випадків. Загалом виявлено 457 уживань емотивних прикметників, що репрезентують 164 окремі лексеми. Результати дослідження засвідчили, що емотивні прикметники виконують важливу роль у формуванні індивідуальних наративних голосів та забезпечують чітке розмежування персонажів у межах поліфонічної структури твору. У тексті загалом переважають прикметники негативної семантики, пов’язані зі страхом, тривогою, відчаєм і внутрішнім напруженням. Найчастотнішими виявились лексеми sorry, afraid, dear, nervous, desperate та miserable. Аналіз показав, що кожен наратор характеризується власним лексико-семантичним профілем, який корелює з жанровою специфікою відповідної сюжетної лінії та її стилістичними особливостями. Отже, емотивна лексика у романі Девіда Мітчела є не лише засобом вираження емоцій, а й важливим інструментом поліфонічної організації тексту, який формує в читача уявлення про різні голоси оповідачів, забезпечуючи таким чином стилістичну диференціацію та індивідуалізацію нараторів. |
|---|