| Ключові слова: | професійна етика психолога, цифровий імідж, діджиталізація, самопрезентація, цифрові формати психологічних практик, соціальні мережі, конфіденційність, деонтологія психолога. |
|---|
| Аннотація: | Актуальність. Діджиталізація суспільства, поширення цифрових форматів психологічних практик, соціальних мереж і персональних вебсайтів зумовили появу нового об’єкта етичної рефлексії – цифрового іміджу практичного психолога, який, на відміну від традиційного образу, що формувався в межах кабінету й локальної спільноти, є публічним, транскордонним, довготривалим і важко контрольованим артефактом, що поєднує маркетингову самопрезентацію та засіб встановлення довіри з клієнтом, породжуючи напруження між комерційною логікою видимості та принципами конфіденційності, компетентності, недвозначності стосунків і ненанесення шкоди. Мета – теоретично узагальнити етичні засади формування цифрового іміджу психолога, визначити типові ризики цифрової самопрезентації та принципи їх мінімізації. Методи. Аналіз, синтез і систематизація наукових публікацій, порівняльний аналіз етичних кодексів і настанов щодо цифрових форматів психологічних практик, категоріальний аналіз понять «імідж», «цифровий імідж», «професійна етика». Результати. Виокремлено компоненти цифрового іміджу (контентний, комунікативний, візуальний, репутаційний); систематизовано ризики (порушення конфіденційності, подвійні стосунки, псевдонауковий контент, стирання межі особистого й професійного, комерціалізація довіри); запропоновано модель етично відповідального іміджу на принципах автентичності, поінформованої згоди, компетентності та цифрової гігієни, а також визначено практичні орієнтири для закладів підготовки психологів і професійних асоціацій. Висновки. Цифровий імідж психолога потребує окремого етичного регулювання, що доповнює класичні деонтологічні кодекси нормами цифрової взаємодії, а підготовка психологів має формувати навички рефлексивного й етично виваженого цифрового самопредставлення. |
|---|