| id: | 32102 |
|---|---|
| Назва: | Штучний інтелект як інструмент розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти = Artificial intelligence as a tool for developing critical thinking in higher education students |
| Автори: | Гулівата І. О., Перевертень А. Г. |
| Ключові слова: | штучний інтелект, критичне мислення, університетська освіта, освітні інновації, індивідуалізація навчання, цифрова педагогіка, інтелектуальні навчальні системи |
| Дата публікації: | 2026-10-05 11:59:50 |
| Останні зміни: | 2026-10-05 11:59:50 |
| Рік видання: | 2026 |
| Аннотація: | У статті розглянуто проблему розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти в умовах глобальної цифровізації та стрімкого поширення технологій штучного інтелекту. Досліджено трансформацію сучасної вищої освіти під впливом технологій штучного інтелекту та їхню роль у формуванні критичного мислення майбутніх фахівців. Обґрунтовано, що в епоху інформаційного надлишку та маніпуляцій здатність фільтрувати дані, ставити їх під сумнів та робити власні висновки стає не просто академічною чеснотою, а базовим захисним механізмом особистості. Здійснено аналіз поняття «критичне мислення» через призму його функціональних проявів, уточнено структуру критичного мислення як цілісної розумової діяльності, що охоплює ціннісно-мотиваційний, гносеологічний, практично-операційний і метакогнітивний компоненти. Особлива увага приділяється атрибутам зрілого мислення, таким як рефлексивність, інтелектуальна незалежність та гнучкість у перегляді власних позицій під тиском нових аргументів. Проаналізовано педагогічний потенціал систем штучного інтелекту, які виконують роль персонального тьютора, здатного створювати індивідуальні освітні траєкторії та генерувати навчальні ситуації із закладеними суперечностями. Доведено, що сам процес взаємодії з генеративними моделями —оцінювання відповідей, пошук помилок, порівняння з іншими джерелами та виявлення алгоритмічних упереджень —є ефективним тренуванням аналітичного апарату студента. Виокремлено ключові принципи побудови такої взаємодії: поступове ускладнення завдань, поєднання індивідуальної роботи з живою груповою дискусією, різноманіття форм цифрового практикуму та навчання мистецтву постановки критичних запитань. Окремий акцент зроблено на зміні ролі викладача, який перетворюється з джерела інформації на ментора, що створює No3(57)2026ISSN2786-6025Online957середовище для продуктивної суперечки та демонструє критичне мислення «в дії». Висвітлено ризики технологічної трансформації, зокрема загрозу послаблення власних аналітичних здібностей через надмірну довіру до алгоритмів, проблему освітньої нерівності та питанняприватності даних. Зазначено, що штучний інтелект не замінює класичну педагогіку, а стає її підсилювачем за умови свідомої стратегії, де розвиток особистості студента превалює над технологічною новизною. Подальші перспективи вбачаються у практичній апробації запропонованих моделей та дослідженні довгострокового впливу штучного інтелекту на когнітивні структури молоді. |
| URI: | http://ir.vtei.edu.ua/card.php?id=32102 |
| Тип видання: | Стаття у наукових фахових виданнях України |
| Видавництво: | Наука і техніка сьогодні. 2026. № 3 (57). С. 956–965. |
| Розташовується в колекціях: | Статті/ Видання інших установ/ |
| Ким внесений: | Адміністратор |
| Файл : 32102.pdf Розмір : 446320 байт Формат : Adobe PDF Доступ : Загально доступний | |
|
| |