| Аннотація: | Статтю присвячено дослідженню сучасного стану правового регулювання електронних адміністративних послуг в Україні у контексті цифрової трансформації публічної адміністрації. Підкреслено, що запровадження е-послуг не змінює правову природу адміністративних послуг, однак трансформує спосіб їх надання, надаючи нових характеристик – зручності, прозорості, доступності та швидкості. Визначено ключові елементи нормативно-правової бази, серед яких Конституція України, Закони України «Про електронні документи та електронний документообіг» (2003 р.), «Про електронні довірчі послуги» (2017 р.), «Про адміністративну процедуру» (2021 р.), «Про захист персональних даних» (2010 р.), «Про інформацію» (1992 р.), «Про електронні комунікації» (2020 р.), а також постанови Кабінету Міністрів України, що регламентують функціонування Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія». Зроблено висновок, що, незважаючи на формування базових передумов для функціонування електронних послуг, чинне регулювання залишається фрагментарним і позбавленим єдиної концептуальної основи. Практика використання порталу «Дія» засвідчила значні досягнення у сфері забезпечення доступності послуг, зокрема можливість застосування цифрових паспортів та інших документів, які мають повну юридичну силу. Водночас зберігаються виклики, серед яких технічна нестабільність, недостатня інтеграція державних реєстрів, ризики для захисту персональних даних, кіберзагрози та цифрова нерівність. У статті проведено порівняльний аналіз міжнародного досвіду. Модель ЄС, що базується на регламентах eIDAS та GDPR, забезпечує транскордонне визнання довірчих послуг і високий рівень захисту приватності. Естонія розглядається як еталонна модель е-урядування завдяки інтегрованій системі обміну даними X-Road та принципу «once-only», який істотно знижує адміністративне навантаження. Американський підхід демонструє важливість орієнтації на користувача та запровадження стандартів якості цифрових сервісів. Зроблено висновок, що для України актуальними завданнями є гармонізація законодавства з європейськими стандартами, закріплення принципу «once-only», створення інтероперабельного середовища державних інформаційних систем, удосконалення механізмів захисту персональних даних та формування клієнтоорієнтованої моделі надання електронних адміністративних послуг. Реалізація цих кроків сприятиме підвищенню правової визначеності, зміцненню довіри громадян та ефективності публічної адміністрації в умовах цифрової трансформації. |
|---|