| Аннотація: | Дане дослідження присвячене вивченню однієї із найбільш поширених психологічних патологій, а саме посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців, які перебувають у зонах бойових дій, особливо у тих, хто переніс важкі психологічні травми. Посттравматичний стресовий розлад та його прояви значно ускладнюють, як військову службу, так і повсякденне життя воїна, впоратися з яким самотужки неможливо. Саме тому питання вивчення психотехнологій відновлення внутрішніх і зовнішніх ресурсів у ветеранів, що мають прояви ПТСР є важливою та актуальною темою теоретичних та практичних досліджень сьогодні.Мета дослідження полягає у здійсненні теоретичного та практичного аналізу розвитку можливостей, потенціалу до самовідновлення внутрішніх та зовнішніх ресурсів у ветеранів із проявами посттравматичного стресового розладу. Застосування комплексного та системного підходу при вивченні посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців та шляхів відновлення внутрішніх та зовнішніх ресурсів вимагає поєднати загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема теоретичний метод, метод математичної статистики, а також використати такі методики дослідження, як місісіпська шкала для оцінки посттравматичних реакцій (військовий варіант), опитувальник травматичного стресу І.О.Котєньова, Госпітальна шкала тривожності і депресії (HADS), методика визначення стресостійкості та соціальної адаптації.Отже, за допомогою нашого дослідження було визначено, що більшості досліджуваних із нашої вибірки притаманний високий рівень соматизації (70%), а також тривожності (86%) та ворожості (68%), як домінуючих серед ветеранів посттравматичних реакцій. За допомогою методики «Місісіпська шкала для оцінки посттравматичних реакцій (військовий варіант)». Методика «Опитувальник травматичного стресу» І.О. Котєньова допомогла визначити домінуючі наслідки посттравматичного стресового розладу серед досліджу-ваних. Такими наслідками стали дистрес і дезадаптація (84%), симптоми уникнення (72%) а також подія травми (69%).За допомогою методики «Госпітальна шкала тривожності та депресії (HADS)» нами було визначено, що 50% ветеранів із нашої вибірки притаманна клінічно виражена тривожність, а 42% – субклінічно виражена тривожність. Також дана методика дозволила нам визначити, що 40% ветеранів із нашої вибірки притаманна субклінічно виражена депресія, а іншим 40% притаманна клінічно виражена депресія. Методика «Визначення стресостійкості та соціальної адаптації» Т. Холмса і Р. Раге дозволила нам оцінити міру здатності опиратися стресу у ветеранів. В результаті її проведення ми з’ясували, що у 73% досліджуваних наявний низький рівень здатності опиратися стресу.Також нами було проведено статистичну обробку даних за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона, яка допомогла встановити статистично значущі прямі та обернені зв’язки між різними проявами та наслідками переживання особистістю посттравматичного стресового розладу. Такі результати отримані в результаті нашого дослідження дозволяють зробити висновок про високу потребу у ветеранів, що мають прояви ПТСР відновлення їх внутрішніх та зовнішніх ресурсів. Такі доведені теоретично та практичні результати вказують на необхідність корекційного втручання. |
|---|