| Summary: | Стаття присвячена висвітлено особливості правосвідомості юриста як суб’єктивного відображення чинної правової дійсності. Автором акцентується увага на понятті «свідомість», яке вивчає багато інших наук, серед яких психологія, філософія та соціологія. Визначається, що різновиди свідомості дають можливість правникові осмислювати вищі закони духовного світу, формувати духовні думки, розуміти душевні якості інших людей, впливати на тіло через дух i душу, розуміти причини і наслідки втрати земних благ тощо. Досліджено зміст поняття правової свідомості особи та формування юриста як професіонала. Автором розкриваються основні ознаки професійної правосвідомості юриста, якими виступають професійне зайняття юридичною діяльністю, наявність спеціальної освітньої і практичної підготовки її суб’єктів, які утворюють професійну групу. Проаналізовано терміни «професійна правосвідомість» і «правосвідомість юриста», що можуть вживатися для характеристики правової свідомості юристів як соціальної групи, якій притаманний якісно своєрідний (професійний)рівень сприйняття правових явищ. Визначено, що вона може бути представлена у двох основних формах: індивідуальній та груповій (корпоративна). Акцентована увага на правосвідомості юриста, до якої входять усі основні елементи світоглядної культури, саме культурне життя та культурне надбання людства. Тобто самі професійні знання ще не визначають змісту правосвідомості юриста. Запропоновано шляхи формування правосвідомості юриста, серед них такі: підвищення значущості релігійних, культурних і моральних цінностей, виховання належної професійної моралі, які регулюють дії і поведінку юриста у професійній діяльності. Встановлюється, що фахівець повинен мати не лише високу правову, але й моральну культуру, що базуються на загальнолюдських цінностях. Обидві культури органічно пов’язані. Моральна культура дозволяє юристу усвідомлювати власні помилки та розробляти шляхи їх виправлення, відчувати свою моральну відповідальність перед людьми, перед кожним громадянином. Визначається, що правосвідомість юриста сприяє об’єктивному розв’язанню юридичних конфліктів, які досить часто трапляються у професійній діяльності. |
|---|