Summary: | У статті висвітлено наявні скринінгові інструменти оцінки особистості перекладача для виявлення рис, які притаманні успішному та ефективному перекладачу на основі припущення про те, що особистість перекладача впливає на якість та адекватність перекладу. Комплексні дослідження процесу перекладу вимагають з’ясування, що відбувається у свідомості перекладача. Перекладацькі рішення істотно ґрунтуються на індивідуальних особливостях перекладача, включаючи його мовну особистість. Класичний підхід до визначення особистісних характеристик перекладача тривалий час мав інтроспективний характер, який передбачав дослідження перекладачем власної особистості з метою подальшого узагальнення на основі власних суб’єктивних оцінок. Такий підхід неминуче призводив до того, що перекладач вважав власну особистість зразковою для характеристики темпераменту та типу особистості, необхідних для успішної роботи перекладачем. Ситуація змінилася в об’єктивніший бік зі зростанням точок перетину перекладознавства та психології. У статті розглянуто протокол роздумів вголос, класифікацію особистості за типами тексту, п’ятифакторну модель особистості, індикатор типів особистості Маєрс-Бріґґз, модель, орієнтовану на цінність комунікації, як дієві методи визначення особистості перекладача та таких рис характеру, які сприятимуть ефективній перекладацькій діяльності та посилять його професійну компетенцію. Найтиповішими характеристиками, які описують перекладача в дослідженнях такого плану, є різноманітність, толерантність, гнучкість, адаптивність, відкритість, впевненість у собі, зібраність, стресостійкість, високий рівень самоконтролю, здатність до аналізу і синтезу, що передбачає здатність інтерналізувати велику кількість нового матеріалу та чітку вербалізацію інтерпретованого матеріалу. Екстраверсія є однією з найчастіше вживаних характеристик перекладачів. |