| Summary: | У роботі проаналізовано комунікативну стратегію переконання в межах наукової статті як особливого жанру наукового дискурсу. Стратегію переконання репрезентовано 5-ма тактиками: інформування (констатації), посилання на авторитети, залучення фонових знань, інформаційного розгортання та компаративного аналізу. До аналізу було залучено 200 прикладів згаданих тактик, відібраних із 100 англомовних та українськомовних наукових статей. Наведено міркування щодо доцільності та ефективності використання згаданих тактик для реалізації стратегії переконання. Доведено, що успішне переконання призводить до прийняття і послідовної зміни системи поглядів через імплементацію в неї доведених фактів, до певної трансформації світогляду. Аргументовано тезу про те, що переконання в науковому дискурсі повинно будуватися на усвідомленому сприйнятті індивідом певних фактів та ідей, на їх критичному аналізі та оцінці. Визнано, що переконання потребує значних затрат, у тому числі і комунікативних, які по-різному представлені в різномовних дискурсах. Залучені до аналізу кількісні показники наблизили до встановлення спільних та відмінних тенденцій у використанні виділених тактик стратегії переконання. Зіставлення отриманих результатів довело, що англомовний дискурс тяжіє до використання комунікативних тактик посилання на авторитети та залучення фонових знань, тоді як переконання в українськомовному просторі апелює більшою мірою до тактики інформаційного розгортання. Натомість тактики інформування (констатації) та компаративного аналізу виявили приблизно однакові тенденції в реалізації комунікативної стратегії переконання в обох мовах. Виявлені відмінності, ймовірно, можемо пояснити сформованими традиціями у формуванні наукової картини. Для англомовних читачів важливим є поняття академічної доброчесності, що спонукає апелювати до праць попередників і водночас створює гарне підґрунтя для аргументації та переконання у власних ідеях автора. Важливим елементом ефективної наукової комунікації в межах англомовної наукової статті постає створення обмеженої цільової аудиторії, яку легше переконати. Водночас в українськомовній комунікації значні зусилля витрачаються на інформаційне розгортання, що розширює аудиторію читачів, оскільки така тактика дає можливість у різних формах і структурах пояснити думку, доводячи її істинність. |
|---|