Summary: | Метою статті є дослідження теоретико-методичних та практичних аспектів проблеми вивчення, збереження та використання об`єктів культурної спадщини України, з урахуванням сьогоденних викликів та можливостей. Методологія дослідження представлена сукупністю загальнонаукових та спеціальних історичних методів наукового пізнання, принципами історизму, науковості, системності та комплексності. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного осмислення проблеми вивчення, збереження та використання об`єктів культурної спадщини України на основі аналізу відповідної нормативно-правової бази та досліджень сучасників за тематикою та з урахуванням сьогоденних реалій, свідками яких ми є. Висновки. Короткий історичний екскурс до витоків зацікавленості проблемою вивчення, збереження та використання об’єктів культурної спадщини України засвідчив відносно недовгий період її давності, щоправда, з часом такий інтерес суттєво посилився. Наразі окреслене коло питань є надзвичайно актуальним, адже у визначеній царині наявною є низка проблем, нерозв’язаність яких упродовж найближчого часу загрожує фізичною втратою великої кількості абсолютно унікальних пам’яток старовини, які у своїй сукупності закладають фундамент для реконструкції історичної минувшини українського народу, засвідчують етно- та націогенез українства, його самобутність та окремішність. Серед проблем, які потребують якомога швидшого вирішення, – удосконалення нормативно-правового забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини, організації та провадження пам’яткоохоронної діяльності, обліку пам’яток культури, їх вивчення, охорони та реставрації. Дбаючи про майбутнє, яке більшість українських громадян, а також влада, уявляють у зв’язку з Європою та пропагованими нею цінностями, зазначені проблеми необхідно вирішити вже найближчим часом. |