| Summary: | Стаття присвячена загальнотеоретичному дослідженню проблеми співвідношення соціальної і правової держави, умов та принципів їх поєднання в межах єдиної концепції державно-правового будівництва, взаємозв’язку та взаємодії з громадянським суспільством. У роботі розглянуто поняття правової держави, проаналізовано важливі фактори розбудови соціальної держави та стан розвитку громадянського суспільства, який визначає напрями еволюції правової держави. Досліджено та проаналізовано громадянське суспільство, що є первинним стосовно правової держави (оскільки її виникнення і подальший розвиток зумовлені його потребами), та відповідний вплив правової держави на громадянське суспільство. Розглядається громадянське суспільство як історичний тип розвитку суспільства, який характеризується самоорганізацією, розумінням та дотриманням основних, фундаментальних принципів демократичної держави, серед яких значну роль відіграє здатність усвідомлювати власні потреби та інтереси через специфічну систему відносин. Зміст ідеології верховенства права та громадянського суспільства, відносини між державою та людиною повинні базуватися на справедливих законах, що втілюють основні соціальні цінності. Аналізується громадянське суспільство та верховенство права, які відображають найважливіші характеристики та інтегральні аспекти сучасної демократії. З’ясовується, що їх об’єднує насамперед верховенство права, яке є обов’язковим для громадян та держави, та забезпечення прав та свобод громадян, гарантом яких повинна бути держава. Встановлюється, що, з одного боку, реалізація принципів верховенства права не може не покладатися на відносно автономні механізми саморегуляції громадянського суспільства, а з іншого – органічні, доповнені функціонуванням громадянського суспільства, які формуються на правових засадах державних інститутів. Фундаментом, передумовою правової держави є формування громадянського суспільства, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток кожної людини, суспільства, в якому функціонують демократичні громадські інститути, забезпечуючи свободу слова та інформації, гарантуючи вільні вибори, наявність законної опозиції та багатопартійної системи і тим самим унеможливлюють узурпацію влади. |
|---|