| Summary: | У статті окреслено сучасні підходи до сутності поняття «публічне управління» та доведено, що не слід автоматично застосовувати термін «публічний» замість «державний» з огляду на інше сутнісне наповнення. Публічне управління є різновидом суспільно корисної діяльності, який здійснюється певною сукупністю суб’єктів, у т. ч. органами державної влади, місцевого самоврядування тощо. Звернено увагу на те, що універсальний характер публічного адміністрування з одного боку, та наявність державного та місцевого рівнів державної влади поряд із самостійним місцевим самоврядуванням, необхідність підтримання механізму «стримань та противаг влади», а також процеси децентралізації публічної влади з іншого, зумовлюють існування значної кількості суб’єктів публічного адміністрування. Зазначається, що на сьогодні офіційне закріплення поняття «суб’єкт публічного адміністрування» відсутнє. Стаття також присвячена висвітленню питань пов’язаних із дослідженням поняття «суб’єкт публічного управління». Визначено, що поняття суб’єктів публічного управління є надзвичайно важливим, оскільки мова йде про публічно-управлінську діяльність, яка направлена на задоволення інтересів суспільства та впровадження «good governance». Належне врядування має 8 основних характеристик: участь, консенсус орієнтованість, підзвітність, прозорість, належне реагування, дієвість і ефективність, справедливість і дотримання верховенства права. Публічне управління не обмежується діяльністю його органів і посадових осіб. Воно здійснюється і за участю, нерідко вирішальною, інститутів безпосередньої демократії. Публічне управління забезпечує значне підвищення ефективності управлінської діяльності внаслідок високого рівня громадської підтримки та консолідації суспільства навколо спільних цілей. |
|---|