| Summary: | У статті висвітлено моделі самоактуалізації особистості, які існують у сучасній науковій літературі (універсальні – спрямовані на розкриття загальних механізмів особистісної самоактуалізації, яка глобально проявляється в усіх секторах життєдіяльності особистості; «секторальні» моделі описують самоактуалізацію у навчальній або професійній діяльності, які хоча і не охоплюють всієї життєдіяльності особистості, але відіграють в ній значну, часто головну роль). Наведено особливості теоретичної моделі Л.Р. Шафігуліної щодо стимулювання самоактуалізації особистості вчителя, яка дозволяє ефективніше управляти даним процесом. Виокремлено ціннісно-смислову модель самоактуалізації студентів економічних і технічних факультетів ВНЗ дослідниці О.Ф. Ященко, що включає в себе три рівні розвитку самоактуалізації: 1) ціннісно-смисловий, найвищий рівень самоактуалізації, показує відношення до сенсу життя і відповідальності перед самим собою (інтернальність); 2) особистісно-діяльнісний, середній рівень, характеризує способи активності, ставлення до інших людей і до життя в цілому; 3) функціонально-генетичний, нижній рівень, відображає професійні і гендерні особливості самоактуалізації, темперамент і задатки. Враховуючи аналіз зарубіжних та вітчизняних вчених сформовано комплекс якостей, які мають бути притаманні самоактуалізованій особистості вчителя початкової школи (інтраперсональні - саморозуміння, самоприйняття, автентичність, природність, цілісність «Я»; інтерперсональні - емпатія, контактність, толерантність, креативність, автономність). Акцентовано увагу на моделі сімейних взаємин А.А. Бодалєва та В.В. Століна, гуманістично-орієнтованих принципах сімейних взаємин А.Б. Орлова. Розроблено модель впливу сімейних взаємин на самоактуалізацію вчителя початкової школи. Встановлено, що значення впливу сімейних взаємин полягає в сприянні розвитку самоактуалізованої особистості на основі гуманістично-орієнтованого підходу: 1) розглядає особистість як проактивну, саморозвиваючу, гуманітарну систему; 2) заперечує доцільність і правомірність нав`язування їй ззовні шляхів розвитку; 3) визнає за особистістю, що розвивається відповідальну свободу життєвого самовизначення; 4) реалізується на основі рівноправних і діалогічних взаємин. |
|---|