| Summary: | поставлена і вирішена наукова проблема виявлення юридичної природи та змісту соціальної справедливості як складова частина принципу справедливості. Теоретичну і нормативну основу дослідження склали научні праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області юриспруденції, філософії, політології, соціології, історії. Вони присвячені загальним проблемам сутності принципу справедливості, його ціннісного і нормативного змісту, соціальної та юридичної природи принципу справедливості, питань правової визначеності та стабільності правового регулювання, специфічним проблемам реалізації конституційного принципу справедливості. Проблема справедливості, а саме соціальної справедливості набуває особливої актуальності у контексті глобалізаційних процесів. Практика Конституційного Суду України свідчить, про те що у Конституції України принцип соціальної справедливості не закріплений у прямій формі, проте уся правова система ґрунтується на ідеї справедливості. Встановлено, що справедливість по суті відображає реалії того чи іншого суспільства, рівень його культурної та правової зрілості. Вона може проявлятися на різних громадських рівнях, в різних просторових і часових вимірах. Отже, співвідносячи поняття справедливості та права, справедливість можна розглядати як правовий стандарт, з яким співвідносяться реальні соціально-економічні, політичні, фінансові, моральні та ідеологічні відносини. Справедливість – це не лише моральна, філософська категорія, а, насамперед, правова. Справедливість – це правове явище, що відноситься до самої сутності права та є відмежувальною ознакою між правом і принципами права. Крім того, є феноменом моралі, оскільки виступає ідеєю, яка визначає моральні засади суспільства. Слід зазначити, що в деяких випадках застосування принципу справедливості ускладнюється, наприклад, тоді, коли він вступає в колізію з принципом законності. Звертається увагу на те, що в нашій державі принцип справедливості не реалізовується повною мірою. Соціальна справедливість є найважливішою соціальною цінністю, творчим феноменом, що сприяє реформуванню суспільства на засадах демократії та гуманізму. |