| Summary: | У статті досліджено маніпулятивний потенціал неформальних логічних помилок у масовій комунікації та їхній вплив на формування громадської думки. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття логічних помилок, їх класифікацію та особливості функціонування у медіадискурсі. На основі аналізу наукових джерел розглянуто трактування логічних помилок у працях вітчизняних і зарубіжних дослідників, зокрема Fouzia Rehman Khan, Sumaira Shafiq, Hershey H. Friedman, Leon Kaganovskiy та інших науковців, які досліджують роль логічних помилок у рекламі, бізнес-комунікації та медіа. У роботі охарактеризовано основні типи неформальних логічних помилок, що використовуються у масовій комунікації, зокрема хибну дилему, аргумент до страху, аргумент до жалю, аргумент до народу та провину за асоціацією.Особливу увагу приділено аналізу механізмів маніпулятивного впливу цих помилок на аудиторію, зокрема через апеляцію до емоцій, соціального тиску та психологічних упереджень. Досліджено приклади використання логічних помилок у рекламних повідомленнях, зокрема у відомому рекламному ролику Pepsi та Coca-Cola, де демонструється застосування хибної дилеми як інструменту створення емоційного образу переваги бренду. Також проаналізовано поширення маніпулятивних наративів у сфері соціального захисту в умовах сучасного інформаційного No614 середовища, зокрема у медіаповідомленнях про соціальні виплати, пенсії та державні реформи.У статті розглянуто феномен «правдивого введення в оману», який полягає у використанні формально достовірної, але контекстуально неповної інформації, що спричиняє хибну інтерпретацію з боку аудиторії. Визначено, що подібні стратегії активно застосовуються у медіапросторі для посилення тривожності, формування упереджених оцінок та підриву довіри до інституцій. У результаті дослідження встановлено, що неформальні логічні помилки є ефективним інструментом маніпуляції, особливо в умовах швидкого поширення інформації у цифровому середовищі. Підкреслено важливість розвитку критичного мислення та медіаграмотності як ключових чинників протидії маніпулятивним практикам і підвищення стійкості аудиторії до інформаційного впливу. |
|---|